14.10.13

Іван Андрусяк.

КНИГА ТРАВ, ДЕРЕВ І ПТАХІВ.

Ціна: 29,00 грн.

Тернопіль: НКБ, 2013. – 112 с.

 

       У «Книгу трав, дерев і птахів» увійшли як нові, так і вибрані з кількох попередніх збірок пейзажно-філософські вірші Івана Андрусяка — поета, що еволюціонував від «отруєння голосом» до «фонетики тиші». Ця книжка буде цікава всім, хто в хаосі постмодерного світу не розучився цінувати живу природність, тихий розмисел, роботу душі, божественну гармонію природи і людини.

        Післямова Олега Солов’я, ілюстрації Ганни Осадко.

 

ЗМІСТ

ЛЮДИ

отак і твориться цей світ

це історія снігу що мав би нападати

осінній ліс ще трохи постояв

собі природа повертає все

тут ґонтарі в яких немає

а може річку справді звати нетря

гірка вода не переносить броду

коли дощі зрікаються води

а тишу і смолу приречені любити

тиша випаровується з води

старенький дощ

як мудро пахне скошена трава

в тумані глибше — тут озимина

в осіннього дощу є незборимі чари

яка безрадісна птаха

колись я прийду на те місце з якого маю вертатись

іще кілька годин після дощу

народження звуку — тріск

мій Боже лиши мені тишу

самі гарбузи на городах повільні і мовчазні

майже місяць наших дерев

не знаю де ми але десь ми є

з повітря зійшли і в повітря зайшли

живучи — живи і бійся

кінцем твого усміхненого світу

приходили назватися людьми

немає тла — то пауза була

вечірнє небо має перспективу

ТРАВИ

закладеться на те, що хоч в камінь живи

тут сам лабýз — а шýльки не вродили

Пижмо

Лілія

Кропива

Дев’ятисил

Чортополох

Деревій

Безсмертник

Інтродукція: петрові батоги

Золототисячник

Драголюб

Нетреба

Постскриптум: чистотіл

ДЕРЕВА

Вільха

Горіх

Осика

Сосна

Верба

Яблуня

Усе солодший сад (вірші навиріст)

Яблука

Груші

Вишні

Виноград

Сливи

Абрикоси

Черешні

Постскриптум: Горіхова колискова

ПТАХИ

Зяблик

Сойка

Дятел

Лелека

Трав’янка

Горихвістка

Плиска

Повзик

усе отут — ні солодко ні близько

грицики стрибають по дорозі

сойки любляться і кричать

сьогодні чотири дрозди прилетіли

а все тому що пташкою була

усе що статися повинно

БОГ

і ці сніги шляхетного покрою

без гайворонів

це звільнення — і Ти його звели

мій Господи, поговори за нас

вони приходять — макові як діти

тиша співати вміє

парує ця земля, пітна і зрозуміла

поезія народжується з того

Господи — це земля!

 

 

 

ПРО АВТОРА

       Іван Михайлович Андрусяк (28 грудня 1968, с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області) — поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.

       Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова дегенерація», до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк. Критика вважає його одним із чільних поетів покоління «дев’ятдесятників». Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча еволюція — від неомодерністських, декадентських мотивів ранньої творчості до символічно-асоціативного письма, витриманого в рамцях неомодерного світовідчуття, але класичної поетичної форми. Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» — Т. Девдюк, «Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий, «Книжник-review»). Проза Івана Андрусяка характеризується як «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940-50-х років. Із 2000 р. активно виступає як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Кур’єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільше поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». Лауреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996), ім. Бориса Нечерди (2002), журналу «Кур’єр Кривбасу» (2007), першої премії конкурсу творів для дітей «Золотий Лелека» (2008), міжнародної премії «Corona Carpatica» (2010). Член НСПУ і АУП. У листопаді 2011 р. став членом українського центу ПЕН-клубу. Мешкає в містечку Березань на Київщині.