17.01.15

РОЗЧАХНУТА ДУША

Роман-сповідь

Василь Фольварочний

Тернопіль: Джура, 2014. – 588 с.

 

       У романі «Розчахнута душа», що є певним продовженням роману «Хрещеники Сталіна» — сповідь сина фронтовика по дорозі на могилу батька, болі зраненої душі, розчахнутої червоним мороком зла радянщини, цинічного нівелювання особистостей, нищення талантів, що відстоювали рідне слово, історичну пам’ять українства.

      

 

       «Розчахнута душа» — це роман-сповідь, але на широкому тлі, зокрема, ідейних борінь, переборювання тисків, провокацій, якими були 50-ті — 70-ті роки минулого століття в Україні.Це не просто віяння, це — домінанта часу: як люди порядні, чи ті які намагалися бути порядними, виборювали себе, свою душу з ідеологічних пазурів у ті часи. Були деякі відмінності між так званими «західняками» і «східняками», перші менше прожили за радянського ладу, їхні батьки були знайомі з підпільною літературою, дещо переказувалось нам, бо вони бачили боротьбу УПА і дехто брав у ній участь.

        «Східняки» ж довше були зазомбовані, їм доводилося кожному самотужки вириватися з отруєної трясовини більшовизму. Роман потрібний, він і цікавий, і застережний. Молоде покоління мусить знати,  як жили їхні старші брати та батьки. Аби собі неповторити їхні шляхи, аби правильно збудувати своє житття і бути гідними синами свого народу, своєї України. Любов до України, її землі, її людей — це ще одна, також важлива тема роману і вона робить його вельми актуальним і потрібним.

 

ПРО АВТОРА

       Васи́ль Іва́нович Фольва́рочний – український поет, прозаїк і драматург. Заслужений діяч мистецтв України. Народився у селі Нападівці, що на Тернопільщині. Закінчив Львівський університет (1963), з 1976 — відповідальний секретар чернівецької організації Спілки письменників України. На творчому вечері з нагоди 70-річчя, письменник презентував дві свої книги — історичну «Хрещеники Сталіна» та біографічну «Зорі отчого краю».

Творчість

Збірки поезій: «Тривога» (1966), «Ростуть сини» (1967), «Досвіток» (1968), «Уроки вірності» (1975); документальні повісті: «Сонце в зернині» (1972), «Цілющі джерела», «Під знаком братерства» (1975); п'єси: «Складна гама» (1968), «Друге цвітіння» (1969), «Жива вода» (1974), «Не проспати роси» (1976), «Зорі отчого краю» (1978), «Весняна музика» (1979), збірники п'єс: драма "Спокуса", комедії "Пересолений мед". Романи "Сказ", "Обірвані струни", Чорний бумер", "Симон Петлюра" - т.1,2,3,4, "Хрещеники Сталіна", "Розчахнута душа".