8.02.15

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ, НАЦІЯ, НАЦІОНАЛІЗМ

Петро Кононеко

Київ: МАУП, 2006. - 358 с. : іл.

Ціна 60.50 грн

       Дослідження відомого вченого - академіка, лауреата Міжнародної премії імені Й. Г. Гердера присвячено одній з найголовніших проблем, що аналізується й висвітлюється упродовж багатьох століть і все ж лишається в центрі як наукових, так і політичних дискусій. Особливо гострою вона поставала і є в Україні. На основі історичного процесу цивілізаційно-культурного розвитку, залучаючи найширший український та загальноєвропейський матеріал, автор висвітлює зародження й розвиток націй, причини і наслідки втілення в життя національної ідеї та різних течій націоналізму, найперше - в історії України. Для тих, хто цікавиться українознавством як наукою про Україну та світове українство в усій часопросторовій парадигмі та перспективі їх розвитку.

 

 

ЗМІСТ

СОЛВО ДО ЧИТАЧА

Проблема історизму у висвітлені питання

Проблема визначення сутності нації і націоналізму: український та європейський контексти

Еволюція етносів у нації

Суспільно-політичне відродження і роль наукової текорії і практики

«Велесова книга» і «Літопис Ачскольда» в генезисі етнонаціональної ідеї

Світові параметри української етнонаціональної ідеї

Методологія історії

Християнство і українська етнонаціональна ідея

Національна ідея, держава, еліта,українське козацтво

Національна ідея в українській філософській та релігійній думці

Козацтво як становий хребет нації

Уроки історії

Тарас шевченко і національна ідея, нація, націоналізм

Національна ідея: від Черкащини до Слобожанщини, Галичини, Буковини, Закарпаття

Національна ідея - нація - націоналізм у процесі розбудови суверенної України

Національна ідея періоду національно-визвольної революції (перша чверть ХХ століття)

Національна ідея в умовах розвитку СРСР

Національна ідея, націоналізм на межі ХХ-ХХІ століть

 

Висновки

Література

 

ПРО АВТОРА

       Петро́ Петро́вич Кононе́нко (народився 31 травня 1931, с. Марківці Бобровицького району Чернігівської області) — учений-українознавець і громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор.

       З 1993 по 2013 р. — директор Національного науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України. Академік АН ВШ України, президент Міжнародної асоціації «Україна і світове українство»; член УВКР, головний редактор журналу «Українознавство», голова Вченої ради Українського університету (м. Москва, Росія), член Президії Української Ради Миру, Президії Всеукраїнського Конгресу інтелігенції, Президії товариства «Україна і світ», член Головної Ради Національної Спілки письменників України, член Колегії Головного управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації, член Правління товариства «Знання України», доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, відмінник народної освіти, почесний доктор Тбіліського університету, академік УВАН (Нью-Йорк, США), Міжнародної Слов'янської Академії Наук, Академії Наук Вищої Школи (віце-президент), Української Академії Наук (УАН), член історичних товариств США та Москви, низки редколегій журналів та газет.

       Утвердив українознавство як інтегративну науку та філософію виховання й освіти. У 1992 р. створив Інститут українознавства — нині визнаний у світі науково-освітній заклад, що органічно співпрацює з науково-педагогічними центрами всієї України та багатьох країн світу. Автор понад 30 монографічних видань, підручників і посібників для середньої та вищої школи, понад 600 статей, оглядів, рецензій. Підготував понад 30 кандидатів і понад 10 докторів наук.

       П. П. Кононенко удостоєний премій: Міжнародної — імені Й. Г. Гердера, ім. Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Івана Огієнка, Олександра Біленького та ін., нагороджений Орденом Пошани, орденом «Почесна відзнака Президента», орденом «Знак пошани» Київського міського голови, орденом «Святого Володимира» та 1000-ліття християнства, медалями товариства «Просвіта», товариства «Україна і світ», грузинською медаллю ім. Патіашвілі.

       Петро Кононенко — поет, прозаїк, драматург, автор 33 монографій, понад 500 статей, які перекладені українською, англійською, грузинською, болгарською, іспанською, німецькою, польською, російською, хорватською та ін. мовами.